Тема: Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії. (Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»)

Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії.

Мета:

 - розкрити перед учнями світоглядні позиції та творчу спадщину В. Дрoзда, ознайомити з історичним періодом, коли написане оповідання , розкрити алегоричний зміст твору, з’ясувати морально-етичні проблеми, проаналізувати сюжетно-композиційну будову оповідання; зробити ідейно-художній зміст твору письменника, дослідивши проблему людини в суспільстві, її знеособлення;

- розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати прочитане, виразно переказувати найвагоміші епізоди;

- виховувати почуття поваги до творчості В. Дрозда, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:     урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, виставка літератури, ілюстрації, мультимедійні засоби наочності.


                                       Зміст і структура уроку

Методична ремарка. Учні  працюють у творчих групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Протягом уроку  вчитель та  учні коментують виставку літератури, ілюстрації до твору. Перед школярами на партах тексти твору.

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово учителя. Кожен із нас приходить у життя, щоб жити щасливо і успішно. Але ми повинні цю здатність збагатити знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше. Щоб наш урок був  цікавим і приніс результат, складіть власну формулу уроку.

У – успішність.

Н – наполегливість.

В – вдумливість.

Р – робота.

З – знання.

Отже, девізом нашого уроку будуть такі слова:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати.

ІІІ. Оголошення теми уроку.
Слово учителя. «Усе свідоме життя я творив себе, бо тільки духовно багата особистість здатна щось справжнє написати, за наявності, звичайно, літературного таланту», – зазначив В.Дрозд у щоденникових  записах під назвою «Бог, люди і я». Він вирішує «здійснитися як особистість, як літератор». 
Про митця, його світоглядні погляди та творчу спадщину і довідаємося на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Робота в групах. Презентація випереджувальних завдань.

Група 1. Розповідь про шестидесятників і що характерне для їх творчості.

У другій половині ХХ століття в Україні народилося унікальне явище, яке отримало назву шістдесятництво. Воно охопило на той час усі сфери соціального та культурного життя українців. У літературі, зокрема виявило цілу плеяду талановитих поетів, прозаїків, літературознавців, які своїми творами пробуджували національну свідомість сучасників, порушували важливі проблеми життя й розвитку нашої літератури. До них належить і видатний письменник Володимир Дрозд.

Про той час і тоталітарний прес письменник згадав у статті «Моя номенклатура», що була надрукована в журналі «Київ» № 7-8 за 1999 рік: «...Згадаю, як розпинали мене за того ж «Білого коня Шептала», щасливим випадком надрукованого у львівському часописі «Жовтень», у цьому ж таки кабінеті, – стає і гидко, і страшно. Або безкінечну низку принижень навколо «Вовкулаки», «Катастрофи», «Ирію», «Спектаклю», та хіба тільки навколо них... Або згадаєш редактора, цензора у самім собі, навіть коли ти за своїм письмовим столом і пишеш для вічності, до шухляди, а не для заробітку... Або згадаєш про принизливу штовханину письменників у цих же кабінетах навколо нагород, видань, звань, закордонних поїздок. І як, не побачивши себе у тих чи інших списках, навіть – у списку померлих, був такий трагікомічний випадок, письменники бігли зі скаргами, через дорогу до «рідного ЦК»... Ні, не хочу я повертатися у минуле попри усю незатишність існування у часі теперішньому».

Слово вчителя. Про цей період у історії літературного процесу, появу шістдесятництва всередині тоталітарної системи В.Дрозд так писав у щоденнику 08.01.1967 року: «Приреченість асфальту, під яким життя, що прагне світла». Як ви розумієте ці слова?

Група 2.  Місце народження, батьківщина поета.

Народився майбутній письменник у мальовничому селі Петрушині, що розташувалося на північних околицях Чернігова, серпневого дня 1939 року. І цей зелено-втаємничений край, де за порогом рідної хати починаються луки, урочища і втаємничені ліси, любив він чи не найбільше в світі. Тут повсякчас черпав натхнення, тут написав перші твори. І можна без перебільшення сказати: найкраще з усього, що у нього написано, – це про рідне село, Чернігів, людей суворих, але добрих душею, серед яких він виріс, котрі допомогли йому сформуватися як письменнику. Володимир Дрозд і сам це не раз підкреслював. У багатьох творах він згадує своє повоєнне дитинство, мальовниче село Петрушин. Такі оповідання, як «Солодке літо», «Бабай», «Злодій», «Колесо», тісно пов’язані з рідним краєм.
              Слід сказати, що він надто молодим прийшов у велику літературу. Його перша прозова книга «Люблю сині зорі» побачила світ у 1962-му, коли письменникові виповнилося лише двадцять три роки. Тоді ж його було прийнято до спілчанських лав.

Група  3. Творча спадщина письменника.

Перелік його творів доволі довгий. Це книги оповідань «Люблю сині зорі», «Парость», «Маслини», повісті «Ирій», «Люди на землі», «Земля під копитами», «Самотній вовк», «Музей живого письменника», «Крик птаха у сутінках», «Три чарівні перлини», «Балада про Сластьона», романи «Катастрофа», «Добра вість», «Ритми життя», «Дорога до матері», «Люди на землі», «Спектакль», «Новосілля», «Листя землі» та інші. Володимир Дрозд — переможець багатьох літературних конкурсів, лауреат премії ім. А. Головка, Державної премії України ім. Т. Шевченка, Міжнародної премії фундації Антоновичів. За своє життя він займав багато відповідальних редакторських та спілчанських посад. Зокрема був головним редактором журналу «Київ», головою Літфонду України, заступником голови НСПУ.

В останні роки свого життя Володимир Дрозд написав роман «Злий дух. Із житієм. Пришестя», де багато автобіографічного. Він іще багато мав задумів. Мріяв створити книгу про талановитого майстра – свого прадіда Семирозума. На жаль, цю мрію здійснити не судилося.

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в м.Київ.

2. Складання інформаційного грона про письменника .

3. Ідейно-художній аналіз твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало»

         Слово вчителя. «Білий кінь Шептало» – одне з ранніх оповідань митця, написане в ті роки, коли після епохи жорстокої цензури література як один з видів мистецтва вперше розвивається в умовах практично повної свободи. Знято будь-які обмеження.
          В оповіданні «Білий кінь Шептало» Володимир Дрозд в алегоричній формі показав підневільне становище людей у суспільстві, порушив важливу загальнолюдську проблему формування особистості, її роздвоєння душі. Ця проблема турбувала письменника ще на початку його літературної творчості, коли він писав: «Завдання новітньої літератури нашої – формувати, пробуджувати духовне багатство індивідуальності, яка могла б протистояти будь-якому зовнішньому тискові».

         3.1.Заповнення учнями карток (метод «Реконструкція»)

Тема: ……(Розповідь про буденне життя коня Шептала).

Ідея: ……(Людина повинна залишатися собою за будь-яких соціальних обставин, оскільки під впливом соціуму зникає самобутність особистості).

Основна думка:……( Людина і природа — взаємопов'язані, бо становлять єдине ціле).

Жанр: ………..(Оповідання).

3.2.Ток-шоу «Я так думаю…» (робота над визначенням проблем оповідання):

• людина в суспільстві;

• свобода і неволя;

• особистість і натовп;

• дійсність і мрія.

3.3. Малюнок «Піраміда» ( позначення композиційних частин оповідання).

Експозиція: Знайомство читача з конем.

Зав'язка: Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней.

Кульмінація: Шептало на волі, насолодження нєю.

Розв'язка: Повернення коня додому.

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Обговорення проблемного питання:

-       Чи погоджуєтеся ви з думкою В.Дрозда : «Під впливом соціуму зникає «самобуття» особистості, що , власне й становить її елітарність, бо ХХ століття не знає іншої еліти, крім людей, які в несприятливих соціальних обставинах залишились собою»?

Метод «Риба» (короткими односкладними неповними реченнями передати інформацію , отриману на уроці)

V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

Сьогодні ми зробили лише перший крок на стежині вивчення твору «Білий кінь Шептало». Наступного уроку продовжимо нашу роботу над характеристикою аллегоричного образу  коня Шептала.

VІ.  Домашнє завдання.

-                 Спростувати або заперечити народну мудрість « З ким поведешся – від того і наберешся» , склавши невеликий твір-роздум.

-                  Пригадати вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»